Скоро двери закроет Спаситель,
Но пока еще час не настал,
Гласом правды земле возгласите,
Расскажите,как Бог завещал.
Расскажите о времени скорби,
Что на землю скоро грядет,
Вырвет дружбы и веры корни,
Хата с краю,пущай умрет.
Бледный всадник.Косою наотмашь,
Станет поле людское косить,
Мать о сыне,о дочери плачет,
Как я их не учила любить?.
Покупала дитю автоматы,
Видишь в брата стреляет сейчас,
Но откуда взялись супостаты,
Задаем вопросы подчас.
На вопрос есть ответ готовый,
В поле чьем находился удел?
Вот уже удила готовы,
Всадник бледный на шею одел.
Может мрачные это картины,
Время есть на Голгофу взгляни,
Там весь мир ожидает Невинный,
Агнец Божий.Распят за грехи.
Не Свои,а мои,Чужие,
Ожидает,звучит Его глас,
Приходите и станьте родные,
Возжелайте!Прощу Я вас.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вы правы, сударыня, не автоматы покупать,- чтобы в войнушку поиграть, любить же нужно все живое,- хоть старое, хоть молодое. Комментарий автора: Согласна
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
